Очікує на перевірку

Ана Чоловик Лесоска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ана Чоловик Лесоска
Народилася1980
Скоп'є, Соціалістична Республіка Македонія, СФРЮ
Країна Північна Македонія
Діяльністьзахисниця довкілля, біолог

Ана Чоловик Лесоска (нар. 1979) — македонська науковиця, біологиня, активістка, виконавча директорка Македонського екологічного дослідницького центру «Еко-свест».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Стала відома у 2011 році, коли виступила проти будівництва гребель для виробництва гідроелектроенергії в Мавровському національному парку з метою захисту зникаючих видів, включаючи балканську рись, що знаходиться під загрозою зникнення[1][2]. Їй вдалося переконати уряд Північної Македонії призупинити подальшу роботу з будівництва гребель в національному парку, що призвело до відкликання позик у Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Боротьба проти будівництва ГЕС

[ред. | ред. код]

Біолог Ана Чоловик Лесоска дізналася про плани будівництва гідроелектростанцій в Маврово в 2010 році. Було вирішено побудувати греблі Бошков-Міст заввишки 33 метри і греблі Цибульно-Полюс висотою 70 метрів. Македонський екологічний дослідницький центр «Еко-свест» у співпраці з іншими неурядовими організаціями та активістами розпочали кампанію «Врятуйте Маврово»[3]. У листопаді 2011 року Ана Чоловик Лесоска подала скаргу до ЄБРР, пояснивши, що вони схвалили позику для проєкту Бошков-Міст без проведення необхідної оцінки біологічного середовища. Вона закликала послів країн, які мають представників у раді директорів ЄБРР, домагатися припинення фінансування. Лесоска подала петицію, в якій закликала північномакедонський уряд, ЄБРР і Світовий банк закрити проєкти, і зібрала майже 100 000 підписів.[4]

У 2013 році Ана Чоловик Лесоска подала скаргу до Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, пояснивши, що гідроенергетичний проєкт Бошков-Міст «може нанести негативний вплив для існування рисі». У грудні 2015 року Бернська конвенція зобов'язала ЄБРР і Світовий банк призупинити фінансування[4][5]. Світовий банк негайно відкликав фінансування, і в травні наступного року було прийнято рішення суду про анулювання екологічного дозволу для проекту Бошков Міст. У січні 2017 року ЄБРР припинив фінансування.[4]

Визнання

[ред. | ред. код]

На знак визнання цих досягнень у квітні 2019 року Ана Чоловик Лесоска серед шести екологів світу була удостоєна екологічної премії Гольдман[6][4]. В історії Північної Македонії це була перша така премія[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Комитет Бернской конвенции решит судьбу балканской рыси и гидроэлектростанции Босков Мост в Македонии. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  2. Eligibility Assessment Report: Complaint Boskov Most HPP (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2012. Процитовано 6 травня 2020.
  3. Eko-svest. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
  4. а б в г Ana Colovic Lesoska. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
  5. We're sorry, this page doesn't exist[недоступне посилання]
  6. Meet the winners of the 2019 Goldman Environmental Prize. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
  7. Macedonian activist wins Goldman Environmental Prize. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 6 травня 2020.